Особливості практичної підготовки студентів на підприємствах Німеччини



Дата07.07.2016
өлшемі89.72 Kb.
#182162
У статті розкрито питання практичного навчання

студентів з використанням досвіду зарубіжних стажувань

An article is made in order of practical education of students

with using experience of foreign practice.



Світлана Корилюк

Особливості практичної підготовки студентів на підприємствах Німеччини


Україна, проголосивши свій стратегічний курс інтеграції у Європейське співтовариство, має адаптуватися до нього не тільки в економічній, а й гуманітарній сферах. У Лісабонській конвенції (1997 р.) і Болонській декларації (1999 р.) наголошується на першочерговому значенні освіти та освітнього співробітництва для розвитку і зміцнення стабільних, мирних і демократичних суспільств, підкреслюється на необхідності створення європейського простору у сфері вищої освіти, сприяння мобільності та працевлаштуванню громадян, а також розвитку континенту в цілому.

Практична підготовка завжди була однією із найважливіших у професійному становленні фахівця, визначала вміння застосувати теоретичні знання і, врешті-решт, суттєво впливала на його долю як спеціаліста на виробництві. Саме цей аспект підготовки фахівців в Україні в недалекому минулому був одним із найвагоміших у їх становленні на виробництві не тільки на батьківщині, а далеко за її межами.

Підготовка сучасного фахівця включає в себе такі складові: професійна, національно-громадянська, культурна, фізична, вміння вчитися, адаптація до життя, підготовка як лідера. І практична підготовка дозволяє реалізувати не тільки професійну, а й інші складові процесу навчання, які формують фахівця як особистість. В центрі освіти повинна бути поставлена людина, якій потрібні знання для організації свого життя, життя своєї родини, життя суспільства, держави у відповідності із законами природи, законами своєї держави, законами цивілізованих країн світу з пріоритетом людських цінностей.

Ринкова економіка вимагає відійти від стереотипу планової системи, що держава забезпечить працевлаштування випускника ВНЗ. Навчити вчитися – це головне завдання, яке ставить перед собою система сучасної освіти. Сучасна динаміка зміни знань, змістовне наповнення тих чи інших сфер діяльності сягає 2 – 2,5 років, професії перестають бути актуальними чи взагалі зникають через 5 – 8 років. Кожен рік близько 25% втрачається актуальності того, чому навчився у ВНЗ.

Гармонійно розвинена Особистість крім інтелектуальної, моральної, естетичної і фізичної вихованостей повинна мати і трудову, у якій у людина проявляється в системі спеціальних знань, умінь, навичок і звичок, потрібних для індивідуальної та суспільно–корисної праці, у працелюбності і працездатності, раціональному використанні часу і матеріальних цінностей.

Сучасний ринок праці вимагає від кваліфікованих фахівців, крім ґрунтовних теоретичних знань, ще й певного досвіду роботи за обраним фахом, тому практична підготовка є однією із складових процесів в системі підготовки фахівців з менеджменту. Сучасний менеджер повинен поєднати в собі професіоналізм, глибоку компетентність, високі моральні якості.

Програмою підготовки передбачені різні види практик, метою яких є формування професійних умінь і навичок для ефективного рішення конкретних професійних завдань, що передбачені кваліфікаційною характеристикою фахівця, формування навичок самостійного прийняття рішень, виховання потреби систематичного поповнення своїх знань та використання їх в практичній діяльності.

Виробнича практика носить більш відповідальний характер ніж навчальні практики, які проводяться у навчально – виробничих підрозділах навчальних закладів. Студент безпосередньо бере участь у виробничому процесі, повинен проявляти самостійність і приймати рішення, від яких залежить діяльність інших виконавців і які впливають на показники виробництва. Виробничу практику студенти аграрних вищих навчальних закладів проходять у передових господарствах.

В сучасних економічних умовах господарювання випускник ВНЗ повинен вже з перших днів бути готовим самостійно виконувати певну ділянку роботи.

Нажаль, навчальний процес у ВНЗ не забезпечує в достатній мірі формування фахівця як самостійної особистості.

Самостійність, як одна із важливіших професійних психічних якостей розглядається в даному випадку як спроможність систематизувати, планувати і регулювати свою діяльність без безпосереднього керівництва.

В основному у ВНЗ з більшості дисциплін отримані знання оцінюються по умінню їх показати на іспиті. При цьому мається на увазі, що студент отримує знання “в запас” і в майбутньому, по мірі необхідності буде застосовувати їх в практичній діяльності.

Помилковість такого припущення чітко проявляється з перших днів проходження практики чи стажування на закордонних підприємствах, де давно всі звикли до того, що спеціаліст повинен не вміти показувати знання, а вміти їх застосовувати при рішенні різних завдань на виробництві.

Програма розвитку закордонних практик, яка активно впроваджується в навчальний процес, як раз спрямована на придбання практичних навичок на базі отриманих теоретичних знань і розвиток самостійності як риси особистості. В відмінності від умов підприємств України на зарубіжних підприємствах для цього створені широкі можливості.

Студенти із Полтави мали можливість проходити практику в сільськогосподарському кооперативі “Барнштедт”, якій розташований в Саксонії – Анхальт (Німеччина). Ця практика була організована при сприянні німецького Товариства по підтримці аграрних структур у Східній Європі (ГАСТ-ОСТ).

Східна Німеччина - країна постсоціалістична, вона має певний досвід успішного переходу до ринкової форми господарювання. До того ж кліматичні умови, традиції ведення сільського господарства на великих площах дуже схожі на наші українські. Ці спільні риси наших країн дають унікальну можливість вивчити німецький досвід і використати в українських реформах.

Там, на підприємстві, працюючи разом із німецькими практикантами відповідних спеціальностей, українські студенти відчули різницю у фаховій підготовленості: своєї та зарубіжних колег. Вони побачили, що в теоретичній підготовці вони не поступаються німецьким колегам, але у плані практичній підготовки помітні пробіли.

Справа в тому, що сама система освіти в Німеччині відрізняється від традиційної української, яка в основному спрямована на отримання суми теоретичних знань.

Система шкільної освіти в Німеччині активно включає в себе елементи професійної підготовки, до якої учні підключаються вже на 6-ому році навчання. Ця система називається дуальною тому, що поєднує навчання в школі і навчання на підприємствах. Випускник школи повинен мати робочу професію, яка б давала йому можливість відразу після школи отримати роботу. Також він за бажанням може продовжувати вчитися в навчальних закладах різних форм і ступіней за гнучкою системою, яка дозволяє переходити із одного сектора системи освіти в іншій, враховуючи різні цілі студента щодо майбутній діяльності.

У технікумах, коледжах, інститутах і університетах Німеччини згідно навчальних планів більше 50% часу відведено на практичне навчання, яке проходить як у практичних центрах, так і в умовах реального виробництва.

У практичних центрах процес виробництва органічно переплітається з навчанням. Вся діяльність виконавця проходить під безпосереднім наглядом викладачів, або майстрів виробничого навчання. Кожний практикант має керівників від виробництва і навчального закладу. Але спроба самостійної діяльності майбутніх фахівців можлива лише в умовах виробничої практики.

Німецькі підприємства мають певний досвід роботи з практикантами. Держава різними методами симулює підприємства до цього, і вони із задоволенням приймають стажерів.

Німецькі студенти із відповідальністю відносяться до виробничої практики. Практиканти с ранку до пізна знаходяться на робочих ділянках, вникають у всі нюанси виробництва, не соромляться задавати питання. Вони розуміють, що це шанс отримати навички в майбутній професії і використовують цей шанс із самовіддачею.

Схема 1.
СИСТЕМА ОСВІТИ У НІМЕЧЧИНІ.

(ЗАГАЛЬНЕ І ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ)

ВІК

у роках


24

Підвищення кваліфікації





Третинний сектор

Університет


Загальний ВНЗ

Педагогічний ВНЗ

Художній ВНЗ





23



Тех-ні-кум


Вечір-ня школа


Виробниче навчання



22

21

20

Вторин-ий сектор ІІ



Спец.ВНЗ


Адміністра-тивний ВНЗ



Робота час від часу

19



Спец. гімна-зія



18

Спец. середня школа

Про-фесійна шко-ла



Дуальна система
Виробниче навчання і технікум
Професійний основний рік навчання

17

Вторинний сектор І




16

15

Загальна школа

Гімназія





14

Реальна школа Основна школа


13

12

Орієнтована ступень (залежить від форми школи або не залежить)



11

10

9

Первинний сектор


Початкова школа


8

7

6

Українські студенти практикувались у німецькому аграрному кооперативі “Барнштедт”, яке є найбільшим підприємством в Саксонії-Анхальт, що спеціалізується на рослинництві, тваринництві, має зв’язки із постачальниками та іншими партнерами по ринку і являється прикладом сучасного сільськогосподарського підприємства, яке успішно перейшло до нової ринкової системи господарювання.

Полтавські студенти мали змогу вивчати передові технології, безпосередньо виконуючи робочі операції, а також вивчати прийоми менеджменту, спостерігаючи за діяльністю менеджерів, дивлячись, як вони організують роботу, як приймають рішення в нестандартних ситуаціях. Пізнання досвіду переходу і адаптації до нових

ринкових умов, зміну психології керівників і працівників – це дуже цінний аспект зарубіжної практики.

Цікаво, що менеджер, який являється безпосереднім керівником практиканта,

після чіткого інструктажу надає повну самостійність студенту в роботі. І якщо виникають якісь негаразди чи проблеми, вислуховує спочатку пропозиції студента щодо їх вирішення, і тільки потім, якщо вони незадовільні, тактовно висловлює своє рішення.



Для підвищення рівня теоретичних знань в галузях аграрної техніки, рослинництва, тваринництва, переробки, маркетингу керівництво кооперативу разом із науковцями ГАСТ-ОСТ проводили спільні семінари. За час проходження практики студенти також відвідали сільськогосподарський факультет університету Галле-Віттенберг, познайомились із роботою Інституту аграрного розвитку в Середній і Східній Європі в м.Галле.

Живучи і працюючи на зарубіжному підприємстві, студенти пізнають всі сторони життя за кордоном, культуру іншої країни, встановлюють партнерські зв’язки. І ким би вони не бажали працювати в майбутньому – займатися практичним сільським господарством чи стати фахівцями-консультантами, практика на німецькому підприємстві принесе їм неоціниму користь. Складний перехід до ринкового господарства в Україні потребує спеціалістів нового рівня. І ті фахівці, які пройшли практику за кордоном, можуть бути такими спеціалістами і зроблять відчутний внесок в розбудову своєї незалежної держави.

Достарыңызбен бөлісу:




©www.dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет